З ключовою доповіддю «Чорнобильська катастрофа 1986–2026: ранні і віддалені медико-біологічні ефекти. Історія, що не закінчилась…» виступив голова Вченої ради Інституту, заступник голови НКРЗУ, доктор медичних наук, професор, академік НАН України Василь Федорович Чехун.

На початку виступу учасники засідання вшанували пам’ять людей, які віддали своє життя, рятуючи світ від наслідків Чорнобильської катастрофи.

У своїй доповіді академік НАН України В.Ф. Чехун окреслив основні етапи дослідження ранніх і віддалених медико-біологічних ефектів радіаційного впливу, наголосив на провідній ролі Інституту (на той час — Інституту проблем онкології НАН УРСР) у подоланні наслідків Чорнобильської аварії. Вже з перших днів після катастрофи співробітники Інституту долучилися до надання допомоги постраждалим, приймали перших хворих та впроваджували ефективні підходи до лікування гострих променевих уражень.

Завдяки науковим напрацюванням співробітників Інституту вдалося зберегти життя багатьом постраждалим, які зазнали високих доз опромінення. Зокрема, застосування сорбційних методів детоксикації, розроблених В.Г. Ніколаєвим із колегами, стало одним із ключових чинників успішного лікування «перших» ліквідаторів аварії. Співробітниками Інституту І.К. Хаєцьким та М.П. Завелевичем уперше у світі було розроблено метод лікування променевих уражень із застосуванням антиоксидантних нанодисперсних композицій.

За ініціативи директора Інституту академіка В.Г. Пінчука та професора Я.І. Серкіза у 1986 році у місті Чорнобиль було створено експериментальну базу Інституту, де був проведений унікальний тривалий натурний експеримент щодо з’ясування низки актуальних на той час радіобіологічних проблем. До наукової роботи були залучені майже всі підрозділи установи, які очолювали академік АН і АМН УРСР В.Г. Пінчук, академік АН УРСР З.А. Бутенко, д.м.н., проф. Є.Ю. Чеботарьов, д.б.н., проф. Я.І. Серкіз, д.м.н., проф. Д.Ф. Глузман, д.б.н., проф. М.Ф. Гамалія, д.м.н., проф. В.Г. Ніколаєв, д.м.н., проф. К.П. Ганина, д.м.н., проф. Б.Л. Рубенчик, д.м.н., проф. З.Д. Савцова та інші.

Окрему увагу у доповіді було приділено питанням безпеки об’єктів, оцінці радіаційних ризиків, моніторингу віддалених медико-біологічних ефектів, а також впливу воєнних дій на стан радіаційної безпеки, екологічний стан постраждалих територій та функціонування об’єктів зони відчуження.

Наприкінці доповіді академік НАН України В.Ф. Чехун представив власну Концепцію рекреації «Зони відчуження», спрямовану на її трансформацію в територію наукових досліджень, екологічного моніторингу та контрольованого пізнавального туризму.