Єдина база грантових заявок: як зменшити витрати науки
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Михайла Співакова «Чи є TEF тим рішенням, яке нарешті допоможе подолати проблему?».
У ній автор розглядає ситуацію значних витрат часу та ресурсів дослідників й грантодавців через багаторазове повторне подання грантових заявок та пропонує створити загальну базу перевірених заявок як один із шляхів підвищення ефективності наукового фінансування.
📈 Проблематика та статистика:
Адже у багатьох країнах біля половини заявок, які рецензенти вважають придатними для фінансування, фактично не отримують грантової підтримки через обмежені бюджети. Разом із тим, ці заявки науковці часто переписують і подають повторно до інших фондів, що призводить до:
- 🧩 Витрачання часу та зусиль.
- 🧩 Дублювання роботи експертів у рамках системи рецензування.
📋 Переваги створення репозиторію:
Створення репозиторію перевірених заявок, який фонди могли б використовувати для пошуку найкращих пропозицій, дозволило б:
- 📈 Зменшити чисельність повторних подань.
- 📈 Скоротити витрати часу.
- 📈 Прискорити процес фінансування.
Це нагадує процес академічних публікацій. Наприклад, у галузі природничих наук діє мультижурнальна система «Review Commons», яка дозволяє подавати рецензовану статтю до декількох журналів без повторного рецензування.
✨ Аналогічний підхід можна застосувати й до грантових заявок. Це дозволить оптимізувати наукове фінансування без збільшення бюджетів: інституційні інновації зроблять процес подання, рецензування і перенаправлення заявок менш витратним, більш прозорим і орієнтованим на результат.