03-04 жовтня 2024 року відбулась науково-практична конференція «Вимір якості життя хворих на шпальтах видань експериментальної і клінічної онкології: виклики і можливості»
За ініціативою Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор’єва НАМН України», ГО «Національна асоціація онкологів України» та ГО «Українське товариство дослідників раку» 3–4 жовтня 2024 року на базі готелю «Фавор Парк» м. Київ вперше в Україні відбулась трансдисциплінарна конференція на тему: «ВИМІР ЯКОСТІ ЖИТТЯ: ВИКЛИКИ І МОЖЛИВОСТІ». На інтерактивній платформі професійного спілкування зустрілись науковці, клінічні онкологи, демографи, економісти, юристи та пацієнтські організації для спільних зусиль, спрямованих на покращення якості життя онкологічних хворих.
В роботі науково-практичної конференції, яка проходила в офлайн та онлайн форматах, взяло участь понад 1000 представників зазначених стейкхолдерів.
Учасників конференції від імені Верховної ради України привітав Народний депутат України Валерій Зуб, а від імені Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього привітав віцепрезидент НАН України академік НАН України В’ячеслав Кошечко.
У ключовій лекції академік НАН України Василь Чехун розкрив значення сучасного ландшафту інноваційних технологій в оптимізації якості життя онкохворих. Доповідач наголосив, що на певних етапах розвитку сучасної онкологічної науки були сподівання на подолання хвороби. Великі надії покладали на відкриття онкогенів, розшифровку геному, досконале вивчення мікробіому. Натомість і дотепер онкологічні захворювання залишаються надзвичайно актуальною життєвою і соціально-економічною проблемою. В результаті аналізу даних літератури виявилося, що у понад 72% великих клінічних досліджень, навіть в наш час, питання якості життя онкопацієнтів та їх родин зовсім не розглядається.
Тим не менш, інтерес дослідників, клініцистів і суспільства в цілому до вирішення проблем якості життя онкохворих зростає. Сучасні омікс-технології відкривають вікно можливостей для впровадження принципів персоналізованої медицини, в тому числі і з використанням штучного інтелекту. Василь Чехун підкреслив, що на шляху трансдисциплінарних підходів нам потрібно знаходити нестандартні, але виважені науково-методичні, клінічні, соціально-економічні, нормативно-правові рішення та можливості для покращення якості життя онкохворих.
У рамках програми конференції спікери з України та Європи представили наукові та практичні результати кращих практик на шляху оптимізації якості життя онкологічних пацієнтів.
Народний депутат України, д.м.н. Валерій Зуб окреслив можливості формування оптимізованої системи надання онкологічної допомоги населенню України на сучасному етапі. Парламентські слухання, які відбулися у 2020 році, дали старт подальшим крокам удосконалення клінічних маршрутів пацієнтів.
Доповідач зазначив, що розвиток фундаментальних та прикладних наукових досліджень і запровадження багаторівневої системи онкопрофілактики може бути важливим інструментом у вирішенні актуальних проблем раку.
Директор Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України професор Любов Бучинська присвятила свій виступ питанням онкогенетичного консультування, як складової персоналізованої медицини у забезпеченні якості життя пацієнтів.
Від ДНП «Національний інститут раку» д.м.н, професор Андрій Лукашенко свою доповідь присвятив сучасним надбанням малоінвазивних хірургічних технологій в онкології.
Академік НАН України Елла Лібанова та чл.-кор. НАН України Олександр Гладун представили доповідь від Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, в якій окреслили нагальні тренди демографічних процесів в Україні у контексті якості життя.
Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць зі співавторами презентували доповідь присвячену питанням трансформації соціальної якості в охороні здоров’я в умовах війни.
Директор Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України чл.-кор. НАН України Володимир Устименко та старший науковий співробітник цього Інституту к. ю. н. Ольга Россильна акцентували увагу на соціально-правових аспектах якості життя пацієнтів на етапі реформування медичної галузі.
У доповіді професора Миколи Красносельського та Федора Гладких від ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» запропоновані інтегральні індикатори якості медичної допомоги на шляху побудови високоякісної системи охорони здоров’я України.
Особливо актуально прозвучали доповіді щодо існуючих викликів і проблем онкохворих від пацієнтських організацій, які представили Лариса Лавренюк, Катерина Бурлак, Лариса Лопата.
Міжнародний блок у рамках конференції відкрив професор Королівського інституту технологій, системної біології та статистики Ерік Аурель, який розповів про результати секвенування геномів великої когорти пацієнтів в епоху пандемії коронавірусної хвороби та онкологічні ризики. Програму конференції продовжив професор Стокгольмського університету Інгемар Ернберг, який зосередив увагу слухачів на ключових акцентах складних біологічних взаємодій пухлинних клітин та мікрооточення, які відіграють вирішальну роль у розробці нових підходів до діагностики і лікуванні раку.
В програмних доповідях розкрито багато інших актуальних тем для реалізації головної ідеї науково-практичної конференції: розробка сучасного алгоритму підвищення якості життя онкологічних хворих.
Завдяки підтримці головного спонсора конференції компанії «Доктор Реддіс», на спільній платформі зібралися стейкхолдери сучасної онкологічної науки та клінічної практики і реалізували унікальну можливість трансдисциплінарного обговорення ключових проблем онкологічного напряму, а також презентували окремі приклади покращення якості життя онкологічних хворих.
У професійних дискусіях впродовж роботи конференції було закладене підґрунтя для створення та оновлення сучасних гайдлайнів діагностики і лікування актуальних нозологій, втілення у життя найкращих напрацювань колег з метою продовження продуктивного розвитку онкологічної науки та практики.
Інформація щодо конференції розміщена на сайті “Українські Новини” та СВОБОДАUA: