Зоя Андріївна Бутенко (1928-2001) ― академік НАН України, лауреат Державної премії України і премії ім. О.О. Богомольця НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор, видатний вчений в галузі експериментальної онкології та лейкозології.

З.А. Бутенко народилася 1 вересня 1928 р. у с. Багата Чернещина Харківської обл. у родині вчителя. Закінчила Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця в 1949 р., навчалась в аспірантурі на кафедрі патологічної фізіології Київського державного інституту удосконалення лікарів під керівництвом відомого вченого-онколога Р.Є. Кавецького.

В 1954 р. З.А. Бутенко захистила кандидатську дисертацію, присвячену вивченню етіології та патогенезу експериментального лейкозу, а в 1968 р. ― докторську дисертацію на тему «Роль рибонуклеїнової кислоти в розвитку лейкозу». В 1970 р. їй присвоєно звання професора. В 1978 р. З.А. Бутенко було обрано членом-кореспондентом АН УРСР за спеціальністю «Експериментальна онкологія», з 1990 р. вона ― академік НАН України.

З.А. Бутенко була провідним представником відомої наукової школи онкологів-патофізіологів, створеної академіками О.О. Богомольцем і Р. Є. Кавецьким. Наукова діяльність Зої Андріївни тісно пов’язана з Інститутом експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, де вона працювала майже від дня його заснування. Зоя Андріївна була беззмінним керівником першої в Україні лабораторії з вивчення етіології та патогенезу лейкозу, яка була створена в 1961 р. З 1971 р. вона очолювала відділ молекулярних механізмів лейкозогенезу.

З.А. Бутенко плідно розробляла одне з найактуальніших питань сучасної медицини ― з’ясування механізмів розвитку злоякісних захворювань системи крові. Основними напрямками її наукової діяльності були фундаментальні дослідження клітинних і молекулярних механізмів розвитку лейкозу та злоякісних лімфом, розробка методів ранньої діагностики лейкозу. Вона зробила значний вклад у створення сучасної концепції канцеро- та лейкозогенезу, вперше з’ясувала роль РНК у злоякісному перетворенні клітин, продемонструвавши лейкемогенну дію РНК, виділеної з лейкозних клітин, одержала пріоритетні дані про структурні та функціональні порушення геному, асоційовані з лейкозогенезом.

Важливе місце у працях З.А. Бутенко посідали дослідження ранніх внутрішньоклітинних порушень у процесі вірусного лейкозогенезу. Зоя Андріївна приділяла велику увагу вивченню біологічних властивостей лейкозних клітин, пошуку та застосуванню ефективних індукторів їхнього диференціювання. Вона була фундатором нового напряму в онкології ― вивчення ролі стовбурових клітин при лейкозі.

Після аварії на ЧАЕС під керівництвом З.А. Бутенко проведено комплекс робіт із вивчення несприятливого впливу радіації на організм людини. У лейкоцитах крові ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС у віддалені терміни після опромінення було виявлено перебудови і структурний поліморфізм лейкоз-асоційованих генів. На основі виявлених структурних та геномних порушень були розроблені та впроваджені до практичного застосування принципово нові методи молекулярної діагностики лейкозу та злоякісних лімфом, в тому числі, у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Ім’я З.А. Бутенко добре відоме в нашій країні та за її межами серед спеціалістів онкологів та гематологів. Зоя Андріївна започаткувала наукову школу онкогематологів в Україні, а її учні стали відомими вченими в цій галузі. З.А. Бутенко була автором близько 300 наукових публікацій, в тому числі 10 монографій і посібників, зокрема:

• «Роль РНК в злокачественной трансформации клеток при лейкозе» (1972 р.)
• «Цитохимия и электронная микроскопия клеток крови и кроветворных органов» (1974 р.)
• «Механизмы лейкозогенеза» (1975 р.)
• «Стволовые кроветворные клетки и лейкоз» (1978 р.)
• «Лейкозные клетки: происхождение, ультраструктура, дифференцировка» (1984 р.)
• «Клонально-селекционная концепция опухолевого роста» (1987 р.)