ШІ провокує студентів і викладачів на академічну недоброчесність?
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Чи є масове списування неминучим наслідком поширення штучного інтелекту?». У ній автор звернув до дискусії про негативні аспекти та загрози, які несе використання інструментів ШІ у вищій освіті, зокрема – академічної недоброчесності.
Автор розглядає поширені побоювання викладачів, пов’язані з появою інструментів, здатних автоматично створювати тексти та виконувати навчальні завдання. Дійсно, нові технології значно ускладнюють виявлення списування, що створює відчуття втрати контролю над оцінюваннями і навіть формує уявлення про можливу девальвацію навчальних результатів.
Але проблема не обмежується лише технологіями. Частина експертів вважає, що штучний інтелект лише загострив вже наявні структурні суперечності у вищій освіті, зокрема – масовізацію навчання, орієнтацію на формальні результати та зростання адміністративного тиску. За таких умов спокуса спрощення оцінювання або формального виставлення балів може виникнути не лише у студентів, а й у самих викладачів.
Нинішня практика обмежується зазвичай «формальними» підходами, а відповідь на ШІ, як правило, зводиться до посилення контролю або повернення до традиційних форм оцінювання. Такі рішення не враховують зміну природи навчального процесу, в якому цифрові інструменти стають невід’ємною частиною роботи з інформацією. Необхідно переглядати освітні практики, змінювати форму завдань, способи перевірки знань, актуалізувати формат взаємодії між викладачем і студентами.
Питання масового списування не можна пояснювати лише впливом штучного інтелекту, його потрібно розглядати у більш широкому контексті трансформації університетської освіти, де технологічні зміни підсилюють уже наявні тенденції та вимагають системного переосмислення цілей і механізмів навчання.